На територiї захiдних областей України, якi з 1795 року входили до складу Австроугорської iмперiї, до 1863 року пожежної охорони, як такої не iснувало. Вiдповiдальнiсть по гасiнню пожеж покладалась на гiмнастично-спортивнi товариства "Сiч" та "Сокiл", на озброєннi яких знаходились ручнi помпи австрiйського виробництва типу "Челлендж".
Тiльки в 1865 роцi в малопольщi органiзується перша пожежна охорона в м. Краковi, яка пiзнiше була узаконена державною владою це сталося випадково. В Кракiв приїхав цiсар Францiшек Юзеф 1, якого зустрiчала i добровiльна пожежна охорона.
   Австрiйський державний дiяч зацiкавився цiєю органiзацiєю. Про складне положення пожежної охорони Францiшека Юзефа 1 проiнформував тодiшнiй намiсник Галиччини граф Агенор Голуховський. Завдяки йому вiд 1865 року було узаконено iснування пожежної охорони. Вiн добився вiд уряду затвердження статуту пожежної охорони та нормальної її органiзацiї. Iншими словами, вiн став iнiцiатором законного iснування пожежних команд.
    В iнтересах пожежної безпеки iнiцiативу органiзацiї пожежних команд взяло на себе "Кракiвське товариство взаємних забезпечень".

   На з'їздi, який вiдбувся 25 серпня 1872 року в м. Величцi було створено союз, опрацьовано статут i розпочато роботу по його затвердженню. Протягом наступних рокiв прийнятi рiшення не виконувались. Даремно очiкуючи, Львiвська добровiльна пожежна охорона в 1874 роцi доручила виконання рiшень союзу члену керiвництва Генрiху Реваховичу, редактору "Львiвського кур'єра".
    З цього часу справа посунулась вперед i 6 вересня 1875 року було створено органiзацiю пiд назвою "Крайовий союз добровiльної пожежної охорони королiвства Галiцiї Людомерiї з великим Кракiвським князiвством".
Пiсля затвердження статуту 30 вересня 1875 року у Львовi вiдбувся перший формальний з'їзд. В ньому взяло участь 57 делегацiй iснуючих добровiльних пожежних команд, з яких чотири мiськi: м. Львова, м. Перемишля, м. Кракова i з Тернополя. Всього на з'їздi було 306 делегатiв. Делегати обрали керiвництво.
    В 1914 роцi пожежники були мобiлiзованi в бойовий вiддiл Польського легiону, яким командував член Керiвної Ради    Союзу пожежних полковник Карель Бачинський.

  В 1925 роцi на честь 50-рiччя iснування малопольського Союзу пожежної охорони в м. Львовi вiдбувся 18-й загальнодержавний з'їзд пожежних. В роботi з'їзду взяли участь 5 тисяч пожежних делегатiв. На полiгонi у м. Сокалi були проведенi показовi навчання пожежних. Тут було зiбрано понад 20 тисяч чоловiк. Були навiть закордоннi делегацiї. В 1926 роцi в Тернопiльському воєводствi (областi) створюється пожежний iнструкторат при Малопольському Союзi пожежної охорони, а в 1928 роцi iнструкторат пожежництва, для якого Малопольський Союз пожежної охорони видiлив окреме бюро разом з персоналом помiчникiв. Цього ж року на 20 з'їздi, який проходив в м. Бережанах Тернопiльського воєводства змiнено статут i обрано президента.
   В Тернопiльському воєводствi вiдбувся з'їзд працiвникiв пожежної охорони. З початку утворення пожежної охорони на Тернопiллi було 22 районних з'їзди.

    До 1939 року в Тернопiльськiй областi нараховувалося 670 добровiльних пожежних команд з особовим складом 10945 чоловiк.

   На той час пожежнi пiдроздiли Тернопiлля були озброєннi ручними та паровими насосами, бочковозами на кiннiй тязi.
  За радянських часiв Тернопiльська мiська пожежна охорона сформована у вереснi 1939 року на базi пожежної команди Польщi, яка дислокувалась по вул. Червоноармiйськiй, в спецiально побудованому пожежному депо. Всього особового складу налiчувалося 70 чоловiк.
    На озброєннi перша пожежна команда мала двi автоцистерни "Фiат", автонасос "Шкода", вантажний та легковий автомобiлi.
   В жовтнi 1939 року сформована друга пожежна команда по вул. Котляревського, яка мiстилася в пристосованому примiщенi. Друга пожежна частина налiчувала особового складу 34 чоловiки, а на озброєннi мала лише автонасос "Шкода".
    В липнi 1941 року пожежнi команди були евакуйованi в схiднi областi СРСР, а в березнi 1944 року, пiсля визволеня Тернополя, знову була органiзована пожежна охорона на базi пожежної частини по вул. Котляревського, примiщення пожежного депо першої частини на той час були повнiстю зруйнованi. До 1944 року особовий склад частини нараховував 104 чоловiки, а на озброєннi були два автонасоси, два бочковози на кiннiй тязi та вантажний автомобiль, на якому була встановлена мотопомпа "Леополiс". Така технiка була на озброєннi Тернополян до 1946 року. Цього року мiська пожежна охорона отримала вантажнi автомобiлi "ЗIС - 5", "Форд - 8", "МРУДС" i "Форд - 4", якi були переобладнанi пiд пожежнi i введенi в бойовий розрахунок.
    В жовтнi 1944 року 39 чоловiк зi штату пожежної команди м. Тернополя переведено в м. Пiдволочиськ, де була створена районна пожежна команда.
   В квiтнi 1958 року в м. Тернополi введено посаду iнструктора газодимозахисної служби.
До 1969 року в Тернополi була лише одна пожежна команда, яка налiчувала 82 чоловiк особового складу. У 1969 роцi в Тернополi органiзована ще одна пожежна частина з кiлькiстю особового складу 42 чоловiка та створено загiн з 10 чоловiк для обслуговування пожежної технiки.
    Згiдно наказу МВС УРСР вiд 14.04.1981 року i УМВС Тернопiльського облвиконкому вiд 06.05.1981 року No 45 на базi ППЧ - 1 створено самостiйну воєнiзовану пожежну частину. З цього моменту в Тернопiльськiй областi розпочалась воєнiзацiя пожежних пiдроздiлiв.
   Радикальні зміни в структурі служби розпочались з переведення пожежної охорони з Міністерства внутрішніх справ до Міністерства з надзвичайних ситуацій. 27 січня 2003 року Президент України підписав Указ „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки та захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій”, цей документ став для МНС програмою реформаторського змісту для створення єдиної рятувальної служби: державної за формою і народної по суті. Так як пожежники мають спеціальну підготовку та необхідне обладнання для ліквідації наслідків широкомасштабних катастроф – рятувальна служба створена на базі пожежної охорони.

   З метою організації гасіння пожеж в сільській місцевості у 2003 році в області створено15 місцевих пожежних команд, 13 з яких – на базі ліквідованих професійних пожежних частин. На той час в них працювало 89 чоловік особового складу, налічувалось 16 одиниць техніки.
   Для досконалої координації дій цих пожежних команд уже наступного року, 13 лютого, розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації було утворено обласний загін місцевої пожежної охорони.
Лише за 2006 рік спільними зусиллями обласного загону місцевої пожежної охорони, райдержадміністрацій, сільських та селищних рад, за сприяння Головного управління на чолі з начальником Євгеном Лукавим, в області створено 5 МПК.
  Сьогодні в нашій області повноцінно функціонує 22 місцеві пожежні команди, на їхньому озброєнні – 23 пожежно-рятувальних автомобілі, тут працює 185 чоловік особового складу. Третю частину пожеж в сільській місцевості ліквідовують саме рятувальники МПК.
   З того дня, як на Чорнобильській АЕС вибухнув реактор, в України розпочався новий етап в історії. З того часу пройшло вже більше 20 років. Щоб увіковічнити героїв-чорнобильців 25 квітня 2005 року в м. Бережани, на території районного відділу МНС був закладений наріжний камінь монументу пам’яті тих, хто загинув наслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи.
  Цього ж року на подвір’ї Головного управління спорудили пам’ятник святому Флоріану, якого вшановують у багатьох країнах. За біблейськими мотивами, святий великомученик Флоріан завжди вставав на захист простих людей. Здавна вірили, що цей святий оберігає поля та домівки від вогню і зображали його з кухликом води. І до сьогодні вірять, що святий Флоріан є покровителем і охоронцем пожежників.
  Від тоді, як організували першу пожежну охорону пройшло чимало часу. З кожним роком все більше удосконалюється система керівництва Міністерства надзвичайних ситуацій. Саме тому з метою удосконалення процесу управління та оптимізації організаційних структур 21 лютого 2006 Управління МНС України в Тернопільській області реорганізували в Головне управління МНС України в Тернопільській області. Сьогодні його очолює генерал-майор служби цивільного захисту Лукавий Євген Теодозійович.
Влітку цього ж року на базі частини технічної служби (ЧТС) Головного управління МНС України в Тернопільській області створили аварійно-рятувальний загін, до якого увійшли аварійно-рятувальна частина, частина спеціальної пожежної техніки, ремонтно-допоміжна частина, а також підрозділи управління та забезпечення.
   6 грудня 2006 року відкрили оновлене приміщення Тернопільського районного відділу ГУ МНС України. Раніше у грудні 2001 року завдяки спільним зусиллям райдержадміністрації та відділу пожежної охорони на основі договору купівлі-продажу пожежне депо ВАТ «Текстерно» перейшло у власність СДПЧ-14 Тернопільського р-ну.
  Утримання такої великої кількості адміністративних будівель по всій області потребує постійних матеріальних витрат, проте продовжується робота з відновлення та реконструкції приміщень Теребовлянського, Бучацького, Чортківського, Збаразького, Бережанського, Кременецького районних відділів. Готується до здачі добудований п’ятий поверх адміністративного корпусу Головного управління області.
   Неабияких здобутків досягли молоді спортсмени збірної команди області. У 2006 році на базі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності відбулись змаганнях з пожежно-прикладного спорту. Один з членів молодіжної команди Головного управління – Сергій Потребко став чемпіоном з подолання 100-мерової смуги з перешкодами серед юнаків старшої вікової групи. Таким чином, з результатом 16.45 секунд встановив рекорд України.

Джерела: архiвнi матерiали тернопiльського обласного архiву.